Металевий переляк

Перше, що прийшло на думку, коли побачила цю залізну бамбулу - бляха, втікати світ за очі, така величезна, ще й з надписами якогось там класу. Невже це якась знайдена частина ракети? Вірите, я так і не наважилась спитати у власників, це випадкова автомайстерня, на околиці міста, і я точно більше туди не поїду. Можливо, це щось зовсім смішне, якийсь там заправочний металевий балон, старого зразка, застоявся і тепер лякяє тут своїм виглядом таких нетямущих як я. А може і не балон.

Звичайно, після того, як я висвітлю тут свої емоції, буду питати в освідчених знавців. І це буде явно не ШІ, хоча ще вчора я б точно в нього і спитала. Але сьогодні прочитала, що питання різного зразка обходяться людству дуже дорого - це не тільки електроенергія, а й вода. Ніколи не могла подумати, що і вода тут має дотичну суть. Для охолодження якихось там колайдерів чи блоків, шоб ШІ дав відповідь на дурненьке запитання, затрачається величезна кількість таких ресурсів.

Знаєте, про це треба було попереджати одразу, шоб людина мала вибір, задавати питання і ігнорувати затрати води, чи все таки погуглити, бо це дешевше, та ще краще спитати начитаного друга. Ось така от історія спонукала до роздумів через велику зелену залізяку, яка пилиться собі в куточку, невідаючи, що викликає страшні асоціації в людей у країні, в якій іде війна.